вівторок, 23 жовтня 2018 р.

Шкільна бібліотека - центр творчого розвитку дитини.


У рамках проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, присвяченому 100-річчю з дня народження В. Сухомлинського, шкільна бібліотека провела бібліотечні уроки по творчості видатного педагога та письменника.Школярі на цих уроках познайомилися з цікавими фактами біографії В.О.Сухомлинського, слухали та обговорювали його оповідання, а також   виконували різноманітні  творчі завдання. 
Для учнів 1-2 класів уроки були проведені  бібліотекарем спільно з вчителем мистецтва Топольницькою Т.А. Діти  малювали ілюстрації до циклу оповідань "Етюди рідної землі". 


Учні 3- А класу слухали оповідання Сухомлинського про маму, розповідали про своїх мам, а також в спеціально виготовлених листівках   писали перелік добрих справ, які вони зроблять, щоб порадувати маму. 


Учні 3Б класу придумували свої   авторські казки та виготовляли для них саморобні книжечки. Ось, наприклад, так виглядає книжечка "Свинка Піггі", яку написала учениця 3-Б класу Антипова Кіра, а допомогли оформити книжечку Оськіна Дарина, Сафонова Олеся, Книш Аріна, Лебедь Давид, Василенко Леонід, Опанасенко Марія.











 Учні 4-х класів навчилися на бібліотечних уроках писати сенкани про природу та про навколишній світ. Сенкани також були розміщені на виставці.


Крім цього, учні 4-х класів разом зі своїми класними керівниками Шегдою Мар'яною Юріївною та Філякіною Мариною Юріївної виготовили чудові, змістовні лепбуки ,  в яких узагальнили інформацію про В. Сухомлинського та його творчість.





Творчі роботи учнів розміщені на виставках у школі, а також на спеціально створеній сторінці блогу , яка називається "Творчість наших читачів". 

Також учні школи прийняли участь у  міській виставці-вернісажі "Місто майстрів". Були представлені вироби в таких номінаціях: вишивка, писанкарство, плетення з лози. Переможцями міського етапу виставки були вироби з лози, які виготовили Івахненко Крістіна , учениця 8 класу та Івахненко Владислав, учень 4А класу. Їхні вироби будуть експонуватися на обласній виставці у місті Дніпро.


понеділок, 22 жовтня 2018 р.



22 жовтня, понеділок
Міжнародний день шкільних бібліотек
День шкільних бібліотек
Засновником цієї календарної події виступає всесвітня організація ЮНЕСКО, за ініціативою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек і вперше свято було проведено в 1999-му році. Дата святкування Міжнародного дня шкільних бібліотек в багатьох країнах, зокрема і в Україні - щорічно в четвертий понеділок жовтня. В Англії, наприклад, цей День відзначається в перший понеділок жовтня і приурочений до початку шкільних канікул, коли настає перший день їхнього Національного Тижня дитячої книги, що включає в себе і національний День поезії, який проводиться в четвер.
Важливість забезпечення та поширення грамотності, всіляке сприяння належному навчанню - один з основних пріоритетів сучасного суспільства й атмосфера, яка створюється професійними бібліотекарями, найбільш сприятлива у цьому процесі.
Нагадаємо, за даними проекту DilovaMova.com, національний День бібліотек в Україні відзначається щорічно 30-го вересня.
В 2018 році Міжнародний день шкільних бібліотек припадає на 22 жовтня.

вівторок, 25 вересня 2018 р.

До 100-річчя Василя Сухомлинського



ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ

(1918-1970)

Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасним адміністративно-територіальним поділом — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр у поміщицьких економіях та заможних селянських господарствах. Брав участь у керівництві кооперацією та місцевим колгоспом, виступав у пресі як сількор, завідував колгоспною хатою-лабораторією, керував трудовим навчанням учнів (з деревообробної справи) у семирічній школі. Мати майбутнього славетного педагога працювала в колгоспі. Разом з чоловіком вона виховала, крім Василя, ще трьох дітей — Івана, Сергія та Меланію. Усі вони стали вчителями.

Василь Сухомлинський навчався спочатку у Василівській семирічці, де був одним із кращих учнів. Улітку 1934 р. він вступив на підготовчі курси при Кременчуцькому педінституті і того ж року став студентом факультету мови та літератури цього вузу. Проте через хворобу 1935 р. змушений був перервати навчання в інституті. Сімнадцятирічним юнаком розпочав Василь свою практичну педагогічну роботу. У 1935-1938 рр. він викладав українську мову і літературу у Василівській та Зибківській семирічних школах Онуфріївського району. У 1936 р. Сухомлинський продовжив навчання на заочному відділі Полтавського педагогічного інституту, де спершу здобув кваліфікацію учителя української мови і літератури неповної середньої школи, а згодом — і викладача цих же предметів середньої школи (1938).


З 1938 р. і до початку Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович працював в Онуфріївській середній школі учителем української словесності, а через деякий час — і завідуючим навчальною частиною школи. Війна внесла свої корективи у розмірений ритм життя: у липні 1941 р. Василя Олександровича було призвано до війська. Закінчивши військово-політичні курси у Москві, одержав військове звання молодшого політрука, а з вересня 1941 р. він — політрук роти у діючій армії. 9 лютого 1942 р. в бою за село Клепініно під Ржевом дістав тяжке поранення і понад чотири місяці лікувався в евакогоспіталях.

З червня 1942 р. до березня 1944 р. В. Сухомлинський працював директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі Ува Удмуртської АРСР. Навесні 1944 р. Василь Олександрович разом із дружиною Г. І. Сухомлинською виїжджає в Україну, у щойно визволений Онуфріївський район Кіровоградської області. Упродовж чотирьох років він працював завідувачем районного відділу народної освіти і одночасно викладав у школі. Саме в цей період Василь Олександрович дебютує у пресі — онуфріївській районці «Ударна праця» та обласній газеті «Кіровоградська правда» — із статтями на педагогічні теми. Найперша його публікація — «Перед новим навчальним роком» — з'явилася 25 серпня 1945 р. в «Ударній праці». 1948 р. В. О. Сухомлинського призначають, на його прохання, директором Павлиської середньої школи. Цим навчальним закладом він керував до останку життя, двадцять три роки у Павлиші стали найпліднішим періодом його науково-практичної та літературно-публіцистичної діяльності. Василь Олександрович доклав чимало зусиль, аби піднести пересічну сільську школу на рівень найкращих у тодішньому СРСР загальноосвітніх навчальних закладів, щоб перетворити її на справжню лабораторію передової педагогічної думки і якнайповніше узагальнити набутий досвід. І він досяг поставленої мети, насамперед завдяки власній винятковій працьовитості, постійному творчому горінню, твердій, безкомпромісній вимогливості як до себе, так і до всього педагогічного колективу.

Починаючи з 1949 р., Василь Олександрович виступає не тільки у місцевій періодиці, а й у республіканських та всесоюзних, а згодом і зарубіжних виданнях. 1955 р. він успішно захищає у Київському державному університеті кандидатську дисертацію на тему «Директор школи — керівник навчально-виховної роботи», а через рік з'являється його перша велика монографія «Виховання колективізму у школярів».

Наприкінці п'ятдесятих років виходять друком одна за одною такі ґрунтовні праці В. Сухомлинського, як «Педагогічний колектив середньої школи» та «Виховання радянського патріотизму у школярів». На найвищий щабель своєї педагогічної творчості Василь Олександрович піднявся в шістдесяті роки. Саме тоді з особливою виразністю і силою виявився його яскравий і самобутній талант педагога-дослідника й педагога-публіциста, саме в ті роки написав він найкращі книги, статті, художні твори для дітей та юнацтва.

До найголовніших, найґрунтовніших творів В. Сухомлинського, опублікованих з 1960 р., належать: «Як ми виховали мужнє покоління», «Духовний світ школяра», «Праця і моральне виховання», «Моральний ідеал молодого покоління», «Сто порад учителеві», «Листи до сина», «Батьківська педагогіка», «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості» і особливо— «Павлиська середня школа» та «Серце віддаю дітям"

середа, 4 квітня 2018 р.

У нашій школі відкрито пункт буккроссингу!

Наша школа долучилася до соціального руху, який називається «Буккросинг». Цей рух останнім часом набув значного поширення у світі.  Це слово  означає  «Книгооббіг», книгообмін, вільний рух книг, організований за спеціальними правилами. Люди купують книги. Прочитавши книгу, людина часто ставить її на полицю, де вона  роками припадає  пилом.  «Буккросинг» – це  процес «звільнення книг» з мертвих полиць. «Прочитав – віддай іншому». Так звучить основний принцип  книжкового руху «Буккросинг». Прочитавши книгу, людина «відпускає»її, або «звільняє », залишає  її у громадському місці (бібліотеці, книгарні, кафе тощо), для того, щоб хтось інший міг цю книгу знайти, прочитати та у свою чергу повторити процес.  Книги потрібно залишати ті, які б ти порадив прочитати своєму другові. Цей рух виник у 2001 році в Америці. До України цей рух дійшов у 2005 році. Книжки почали залишати у парках, кав’ярнях, інших громадських місцях, де вони чекали свого наступного читача. Та цей процес був досить хаотичним. До того ж залишати улюблену книгу, наприклад, на лавці у парку трішки необачно, адже її може намочити дощ чи скинути на землю вітром. Тому, щоб уникнути таких неприємностей, українські буккросcери почали створювати «безпечні полиці», тобто місця, на які завжди можна покласти «вільну» книгу та взяти, якщо трапиться, іншу.
Мета буккросcингу  - популяризація ідеї читання та перетворення всього світу на бібліотеку, не тільки обмін книгами, а ще й спілкування та обмін ідеями.
Із  ЗМІ ми знаємо, що  останнім часом у бібліотеках, школах, лікарнях нашої області  відкриваються пункти буккросингу  з допомогою Дніпропетровської обласної держадміністрації. За ініціативою  директора нашої школи  Бурлаки Олександра Васильовича ми звернулися  з проханням відкрити куточок буккросигу   в нашій школі до радника голови Обласної державної адміністрації  Юрія Голика. І отримали позитивну відповідь. Нам у школу привезли стильні, яскраві полиці . Сам вигляд полиць спонукає підійти до них. Діти та педагоги школи  принесли книги, щоб відпустити  їх у мандри, щоб якомога більше людей їх могли прочитати . Крім того, Дніпропетровська облдержадміністрація надіслала  близько 150 назв нових книг, щоб розмістити на нових полицях і дати старт руху "буккроссинг".  Ми дуже раді такому подарунку. Ці книги  щойно з видавництва, і дуже різноманітні. Для молодших читачів – це казки з яскравими ілюстраціями, український фольклор – прислів’я, приказки, загадки, а також збірочки віршів.
Більшість  літератури  орієнтована на школярів середнього та старшого шкільного віку. Є література, яка буде цікава дорослому читачу – вчителям, батькам.
Дуже цікаві  дитячі енциклопедії, атласи, довідники, словники.
Крім того це  класична література, як світова, так і українська, яка вивчається  шкільною програмою. У шкільній бібліотеці цих книг не вистачає. Це  книги сучасних зарубіжних авторів, книги письменників – лауреатів Нобелівської премії. Дуже цікава серія « Великие Музеи мира», «Тайны и загадки затерянных цивилизаций».  Це книги з історії України, книги про козацтво. Особливо цінними для нас є книги сучасних українських авторів , які взагалі відсутні у шкільній бібліотеці  - це книги  Сергія Жадана, Лади Лузіної, Ірен Роздобудько, Марини та Сергія Дяченко  та інших письменників. Є книги – тренінги, інтелектуальні детективи.
Хороша книга навчає, виховує, допомагає пізнати історію й культуру.
Наймудріший у світі комп’ютер не замінить людині книг через те, що вони втілюють у собі мудрість, історію та певну чарівність.
Дякуємо голові Дніпропетровській облдержадміністрації Валентину Резниченко, а також його радникам  Юрію Голику та Ользі Горб за  сприяння  в отриманні такого  сучасного, потрібного, інтелектуального  подарунку!
Завідуюча бібліотекою МСШ №2 Грушко М.П.