четвер, 14 березня 2019 р.

19 березня 1930 року народилася Ліна Костенко

ЇЇ називають  "душа, совість і розум України", "королевою української поезії ХХ століття".



УВАГА!
Для учнів 5-11 класів до
 Дня поезії (21 березня)
оголошується конкурс
на краще відео
з записом  виконання
поезій Ліни Костенко.
Критерії оцінювання:
1.                    Виразність виконання поезії.
2.                    Гармонійне поєднання  теми поезії та навколишнього фону зйомки.
3.                     Якість зображення та звуку
Переможці будуть нагороджені грошовими преміями.
Ініціативна група
 (Шкільний бібліотекар та вчителі – філологи)
Конкурсні роботи передавати вчителям української літератури або шкільному бібліотекарю на електронних носіях (флешка або диск)



четвер, 7 березня 2019 р.

205 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка



Шановні друзі! 

В шкільній бібліотеці  представлена книжкова виставка до цієї дати, яка називається "Тарас Григорович Шевченко - великий народний поет і художник"
Книжкова викладка у шкільній бібліотеці

До вашої уваги найцікавіші  видання творів Т.Шевченка, які зберігаються в нашій шкільній бібліотеці:

Унікальне видання творів Т.Шевченка

Це видання є унікальним, бо дає читачеві можливість познайомитися з творчим надбанням духовного батька української нації, геніального українського поета і талановитого художника, великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка (1814 - 1861). До книжки увійшов практично весь творчий  доробок Шевченка - літератора: крім поетичних, в ній подані і всі прозові твори майстра, а також його щоденники. Видання ілюстровано майже п'ятьмастами малюнками, начерками, офортами й іншими образотворчими роботами Тараса Григоровича Шевченка.

Твори Тараса Шевченка у перекладі Ніни Річ

Поетична спадщина Тараса Шевченка давно стала набутком світової культури. Книга знайомить із перекладами Шевченкової поезії англійською,  які здійснила Віра Річ (1936 - 2009) - лауреатка Перекладацької  премії імені Івана Франка аціональної спілки письменників України, британська журналістка, поетеса і перекладачка, одна з найактивніших популяризаторів творчості Т. Шевченка в англомовному світі.

вівторок, 5 березня 2019 р.

Масляна! Зустрічаймо весну!





Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Цей смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Сьогодні Масляна є одним з церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.

Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.

Частування

Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.

Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю.

Традиції

Один з давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.

У неділю перед масляним тижнем традиційно провідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх в гості. Саме в цей день за святковим столом можна було вживати м'ясо, останній раз перед Великим постом. Цю неділю називали м'ясною.

У п'ятницю було прийнято пригощати млинцями своїх зятів, які неодмінно відправлялися в гості в будинок тещі.

Розваги
У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.

Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір. Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю у молоді.

Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було прийнято влаштовувати цікаві та веселі ігри. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весілля.

Якщо на Масляну ще лежав сніг, на гуляннях будувалися снігові містечка або фортеці. Потім різні групи учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Цей процес супроводжувався веселою грою в сніжки.

Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими, що йде; до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями.

 До вашої уваги книги шкільної бібліотеки, з яких ви зможете дізнатися більше про це свято: